Проведение библиотечных мероприятий

«ТЫ ВЫСТОЯЛ ГОРОД»

Библиографический обзор 

для учащихся 5 Г класса

Библиотекарь: Прошло уже более шести десятилетий, как Запорожская область Украины в годы Великой Отечественной войны была освобождена от немецко-фашистских оккупантов. Освобождением города Мелитополя были открыты для Советской Армии «ворота в Крым». Враг был оттеснен  за Сиваш и Днепр.

         Бои Советских войск на реке Молочной в 1943 году вошли в историю Великой Отечественной войны, как значительное событие, преддверие неминуемого поражения гитлеровцев. В этих тяжелейших боях Советская Армия еще не раз, после Сталинграда, подтвердила свою несокрушимую мощь и волю к победе. И иного исхода в боевых действия не могло и быть: ведь это была война всего советского народа против ненавистных захватчиков.

Время постепенно стирает из памяти людей воспоминания о тех тяжелых, героических годах. Очевидцы, участники этих событий, приближавшие в свое время час Победы, неумолимо уходят из жизни. Новое же молодое поколение, занятое сейчас решением непростых повседневных житейских задач современности, уже часто и не знает, какие ужасы пришлось испытать их сверстникам в годы войны, находясь под властью оккупантов и участвуя в борьбе против них.

В каждом населенном пункте края есть братские могилы советских бойцов и командиров, но мы мало что сейчас знаем о братских захоронениях воинов, погибших в первые месяцы войны, в кровопролитных боях 1941 года.

В последние годы в городе Запорожье и  Мелитополе были изданы целый ряд книг, посвященных освобождению Запорожской области и города Мелитополя от немецких захватчиков. Хочу предоставить вашему вниманию библиографический обзор этих книг.

1.      Алексеев, А.Н. Мелитополь военных лет ( 1941 – 1943). - / А.Н. Алексеев. – Мелитополь, 2007. – 134 с.

Автор книги – кандидат педагогических наук в течении многих лет, занимаясь краеведческой работой, собрал интересный фактический материал о Мелитополе и мелитопольцах в годы войны.

В книге обобщены достоверные материалы о том, какие упорные бои вели на территории края войска 9-й, 12-й и 18-й Армий Южного фронта в 1941 году. На основе документов и воспоминаний очевидцев раскрываются картины тяжкой жизни населения на оккупированной территории; о военных преступлениях оккупантов и развернувшейся в городе и районе подпольной деятельности советских людей; о тяжелейших боях на реке Молочной и в самом городе в 1943 году войск 4-го Украинского фронта, когда «Мелитополь на десять дней стал родным братом Сталинграда».

2.      Вечная слава Мелитопольщины: Краткий биографический справочник.- Мелитополь, 2005. – 252 с.

Настоящий биографический справочник знакомит читателей с биографиями Героев Советского Союза и основан на документальных источниках.

С июня 1941года по 1946 год высшей степени отличия Родины были удостоены 11635 человек, в том числе 23 жителя Мелитопольщины, 115 человек были удостоены звания Героя дважды.

Биография любого Героя Советского Союза – солдата или маршала, летчика или сапера, русского или казаха – живая страница истории, волнующий эпизод ратного пути, пройденного нашим народом к Великой Победе.

3.      Книга памяти: Воспоминания о Великой Отечественной войне 1941 – 1945 гг. - Мелитополь, 2010. – 103 с.

… История войны достаточно хорошо известна.

Фашисты собирались победить нас за шесть недель.

Поначалу им казалось, что так оно и будет.

Побеждали, брали пленных… Не прошло и недели, как были в Минске.

В августе оказались у стен Ленинграда.

В ноябре – у стен Москвы.

Осенью следующего года дошли до Волги.

И все-таки вышло по-другому, чем думали.

Ленинград не пал.

Москва не пала.

Сталинград не пал. В нем капитулировали не мы, а немцы.

Потом была Курская дуга, освобождение Украины, Белоруссии и Прибалтики.

Потом был Бухарест и Белград, Варшава, Будапешт, Вена и, наконец, Берлин.

О людях, которые прошли войну все четыре года, отдали свой долг Родине до конца и вернулись домой и рассказывается в этой книге.

4.      Один день войны: Воспоминания мелитопольцев – участников боевых действий. – Мелитополь, 2008. – 88 с.

В книге собраны воспоминания о Великой Отечественной войне мелитопольцев, которые прошли войну и с честью вынесли все испытания и тяготы военных событий.

В книге использованы стихи Анны Ахматовой, Владимира Высоцкого, Булата Окуджавы, Роберта Рождественского, Александра Твардовского; иллюстрации Стасиса Краускаса; фото Сергея Крылова, из архива Мелитопольского краеведческого музея;  предоставленные ветеранами очерки о ветеранах разных лет, опубликованные в газете «Мелитопольские ведомости».

5.      На мелитопольских рубежах: Фотоальбом/ Сахацкая, В.М., Мирошниченко, С.П.- Мелитополь: Издательский дом МГТ, 2008. – 64 с.

Фотоальбом посвящен 65-й годовщине Великой Победе и светлой памяти тех, кто не вернулся с кровавых полей войны. В основу этого издания вошли снимки из Центрального архива кинофотодокументов Украины, военных корреспондентов и архива Мелитопольского краеведческого музея.

Издание документальных фотографий, напечатанных 65 лет назад, рассказывает о бессмертном подвиге советского народа в Великой Отечественной войне.

Фотоальбом адресуется не только тем, кто с оружием в руках защищал г. Мелитополь, он обращается к молодежи, к ее еще не зачерствевшим сердцам – помните своих дедов и прадедов!

6.      Память без границ: Фотоальбом/ Руководитель проекта Сахацкая, В.М.- Запорожье: Интер-М,2008.- 99 с., фото.

Это небольшая книга о большой дружбе. Она – символ событий и судеб, встреч и расставаний, благодатной дороги от Мелитополя до Османюрта – дороги, длиной в сорок лет. А начиналась она в  и тревожном для Мелитополя октябре 1943 года. Тогда, во время боев за город, стало известно имя доброго и сильного человека – Ирбайхана Бейбулатова из далекого дагестанского селения Османюрт. А затем стала одной дорогой подвига, памяти и дружбы, проросла дагестанскими горными пионами и солнечной мелитопольской черешней, согрелась любовью и сердечной теплотой, зазвенела удивительной дагестанской музыкой и лиричной, искренней украинской песней. И через тысячу километров, через десятки лет от подвига героя до наших дней протянулся этот мост дружбы: Мелитополь – Османюрт.

7.      По ту сторону войны / Михайлов, Н. Кузьменко, Н. др. – Запорожье: Тандем-У. 2005.- 374 с., 170 ил.

Книга – повествование о людях, которых война не поставила под ружье, в прямом смысле этого слова, но которые волею судьбы оказались втянуты в самые жестокие ее переплеты, попав в «мясорубку» репрессированных и карательных методов, используемых в этой войне, прежде всего – немецкой стороной.

Это история поколения, рожденного в 1920-х годах прошлого столетия, рассказанная им самим. Голодомор, прокатившийся по Украине в 1930-х годах, лишил их детства. Война 1941-1945 гг. лишила их юности. С ранних лет, увидев жизнь с изнанки, с той стороны, куда нормальные люди по своей воле не ходят, они не ожесточились, не потеряли веру в человечность, быть может острее стали чувствовать саму жизнь.

8.      Книга Пам’яті України: До 60- річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні/ Упорядник Сльота, В.П. – Запоріжжя: Дике поле, 2005. – 248 с., іл.

Книга посвящена защитникам и освободителям  городов Запорожья и Мелитополя, всем землякам-мелитопольцам, которые полегли в борьбе с немецко-фашистскими захватчиками в годы Великой Отечественной войны.

9.      Их именами названы улицы города Мелитополя: Краткий биографический справочник/Сост. Мохов, Н.В. – Запорожье, 2008. – 148 с.

 В справочнике собраны биографии всех выдающихся людей, именами которых названы улицы нашего города, в том числе и участников Великой Отечественной войны, воинов, освобождавших наш город от немецких захватчиков в1943 году.

Позакласний виховний захід

для учнів 3 – Б класу 

«Свято книги»

Мета: Зацікавити учнів до читання книжок, розвивати логічне мислення, розкрити перед учнями цікавий світ казок.

Обладнання: книжкова виставка «Мій улюблений казковий герой»

Учасники:

Вовк

Королева книг

Бібліотекар

Ведучий

Вітер

Хлопчик

Книжка

Королева книг: Любі діти. Я королева книг запрошую вас у чарівне місто, де живуть чудові книги. Це бібліотека. Тут завжди тихо, але іноді трапляються несподіванки. Ось давайте подивимось.

Вовк: Привіт, малюки. Впізнали мене? Все мені не щастить зі смачним обідом. От би отримати семеро козенят, на тиждень вистачить. Чи троє поросят – чудова річ, особливо з гірчицею, а Червона шапочка – справжній делікатес.

     Мені лисичка розповіла по секрету, що в бібліотеці є одна книга «Казки народів світу», там всі казки написані, прочитаєш, і все дізнаєшся, як і що робити. Так що піду в бібліотеку і візьму цю книжку, та не поверну, обожнюю не повертати книжки. Ну, бібліотека, постривай!

(заходить у бібліотеку, за столом сидить бібліотекар).

Вовк: Це я, записуватись прийшов.

Бібліотекар: Вибрав книгу? Розпишись.

(Вовк вертить ручкою, не знаючи, як писати)

Бібліотекар: Ти що, писати не вмієш? І не сором тобі, ти в школі навчаєшся?

Вовк: Звісно, сім років.

Бібліотекар: І не соромно, в сьомому класі навчаєшся, а писати не вмієш.

Вовк: Я не в сьомому, а в першому.

Бібліотекар: Ти ж казав сім років навчаєшся.

Вовк: Так, сім років в першому класі.

Бібліотекар: Так ти ледар?

Вовк: Ні, просто мені дуже подобається в першому класі.

Бібліотекар: А читати ти вмієш?

Вовк: Звичайно, ще й як.

Бібліотекар: Зараз перевіримо, це яка літера? (показує літеру О)

Вовк: Колесо.

Бібліотекар: А якщо подумати?

Вовк: Бублик.

Бібліотекар: Літера як називається?

Вовк: Кругла, як абрикос значить, А.

Бібліотекар: М’яч теж круглий, може це М?

Вовк: Тепер бачу, МЕ.

Бібліотекар: А я бачу, що ти ні БЕ, ні МЕ, не запишу тебе, такого нікчему, ти читати не вмієш.

Вовк: Та не тільки я, ось ви першокласників записуєте, а вони читати не вміють.

Бібліотекар: Ні, діти у нас добре читають, багато казок знають, можуть і телеграми прочитати, і вгадати, від кого вони. На наше свято прийшло безліч телеграм, (до дітей) прочитайте, будь-ласка, малюки.

(зачитують телеграми від казкових героїв)

Вовк: Добре, добре. Казки вони знають. Біжіть, дітки в бібліотеку, хапайте книжки, грабуйте її.

Бібліотекар: Ні, вовчику, вони не такі, як ти, і знають, як себе поводити в бібліотеці. Діти, давайте їх пригадаємо і вовчика цих правил навчимо.

 (першокласники розповідають правила бібліотеки)

Королева книг: Приходьте, діти, в бібліотеку, дружіть з книгою, і ви будете багато знати. Але, щоб книги могли вам довго служити, ви повинні їх берегти.

Сценка «Як створюється підручник»

Ведучий. В одному лісі на галявині виросло велике дерево, з широкою кроною та міцним стовбуром. Шепоче йому вітер…

Вітер. Ось станеш ще вищим, прийдуть лісники і зрубають тебе.

Дерево. А що буде потім?

Вітер. Дізнаєшся.

Ведучий. Ось прийшли лісники, зрубали дерево і повезли його до великого будинку – фабрики, де стояло безліч машин. І треба берегти його,  уявіть, скільки треба дерев, щоб зробити для кожного учня не один, а багато підручників!

Вовк. Ха, ось я бачу, як учні бережуть підручники.

(виходить книга)

Королева книг. Що трапилось, книжечка?

Книга. Ой, я втекла від хлопчика, який мене бив і не беріг.

Хлопчик. Привіт, ви тут не бачили книги? Вона втекла від мене, а чому, не знаю? Я тільки вдарив по голові нею сусіда по парті, та ще декілька разів забув її в саду. Ось і цього разу забув. Вночі пішов дощ. Вранці я пішов її шукати, та не знайшов, втекла. Ось де ти!

Книжка. Я не хочу повертатись до цього хлопчика, заберіть мене до себе.

Королева книг. Добре, ми тебе полікуємо у нашій книжковій лікарні, а потім ти разом з іншими книжками стоятимеш на чистій полиці, і читатимуть тебе хороші, добрі дітки, які не залишатимуть під дощем.

Хлопчик. Я як же я буду без книжечки, я її дуже люблю.

Королева книг. Щоб повернути її, треба вивчити правила поводження з книгою. Діти давай те разом вивчимо їх.

(діти розповідають правила поводження з книгою)

Королева книг. Чи запам’ятали ви їх? А ти, хлопчику?

Хлопчик. Я зрозумів, я обов’язково виправлюсь. Дозвольте я відведу книжку в лікарню. Пішли, дорогенька книжечка, спирайся на мене.

Бібліотекар. Шановні діти,бажаю вам,

-        бути активними читачами,

-        цінувати книгу як джерело знань,

-        берегти книги, охайно з ними поводитися,

-        намагатися бути схожими на кращих героїв.

«ОСЬ І ОСІНЬ НАДІЙШЛА»

виховний захід для учнів

2 – В класу школи

Клас прикрашений гірляндами з осіннього листя. Скрізь у вазочках осінні квіти, гілочки клена, колоски… Всі діти в костюмах осінніх квітів, городини, садовини.

“Осінь” – ведуча, одягнена у однокольорове плаття, на якому нашите листя клена. На голові вінок з осінніх квітів, колосків, а в руці – кошик з фруктами.

1-й учень:  (Заходить “Осінь”, вклоняється всім)
Непомітно з’явилася    осінь                   
Все коротшає день щодоби                   
Глянь, берізки уже злотокосі,                           
І в дубів багряніють чуби.
Лиш не хочуть ялини та сосни  
Вічно свіже міняти вбрання
Не беруть їх тумани та роси,
Холодніші щоночі, щодня.
2-й учень:
Не пустою прийшла до нас осінь          
В неї повно достатку в мішку                         
Покосили вже гречку та просо,              
І отави в стогах на лужку…    
Що є краще осінньої тиші?      
Хоч і любимо всі ми її,         
Та щоранку усе холодніше,       
Облітають ліси і гаї.

3-тя учениця:

Саме груші солодкі поспіли,                          
Пахнуть яблука, наче в меду,                        
Повен соку – янтарної сили,                 
Виноград золотіє в саду.                        
(На сцену піднімаються дари саду).  
Пізні ягоди спіють, гляди-но,   
Так буває лише восени –  
Червоніє шипшина, калина,
Повні кетяги горобини.
4-й учень:
Вже у теплі краї відлетіли                     
Сонцелюби дзвінкі – журавлі                      
Не страшні їм тепер заметілі                          
На далекій південній землі.                 
 (Заходять до класу всі учасники).  
Клишоногий ведмідь вже потроху     
У барлозі готує тепло.  
Білка тягне гриби і горіхи    
У своє потаємне дупло.
5-та учениця:
Осінь лад навела, напоїла
Землю щедрим дощем до весни
Хай поспить! Заметільниця біла
Їй навіє замріяні сни.

(Осінь кожному читцю дає по яблуку.)

Осінь:
Виднині я господарка в природі
Пишаюся, що люблять всі мене.

1 хлопчик: Що правда – то правда. Люблять тебе всі, Осінь! Ще тепло, але вже й не жарко, вже прохолодно та ще не холодно. А які дари зібрала ти з полів, садів, лісів!

2 хлопчик:                            

Щедра осінь ходить садом

Діточок малих скликає.
Пригощає виноградом
В кошик яблук насипає.

Осінь: Не тільки виноград і яблука. Я найбагатша пора року. Все маю. В мене щедрі дарунки саду й городу. У мене не тільки овочів та фруктів багато.Мене прикрашають і квіти.

3-я дівчинка:
Сонце в хмарі.
Пахне в’ялим листом.
Всохли квіти, що цвіли колись,
А на грядці килимом барвистим
При негоді айстри розцвілись.
Дощ дрібненький падає росою,
Мокрі листя у саду летять.
Горді, гарні, сяючі красою –
На морозі айстри ті тремтять.
Осінь: А тепер я загадаю вам загадки, мої юні друзі, а ви їх відгадайте.
Круглий, як куля, зелений, як трава,
Червоний, як кров, солодкий, як мед.  (Кавун).
Без рук, без ніг, а виліз на пліт.  (Гарбуз)
Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла.  (Картопля)
Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках.  (Капуста)
Сімсот соколят на одній подушці сплять.  (Соняшник)
Без очей, без рук, а лізе на дрюк.  (Квасоля)
Що то за коні стоять на припоні:
Довгасті, голчасті, зеленої масті
Нікого не возять, лише солі просять.  (Огірки)
Сидить дівка в коморі,
А коса її на дворі.  (Морква)
Сидить Марушка в семи кожушках,
Хто її роздягає, той сльози проливає.  (Цибуля)
(За правильну відповідь Осінь пригощає кожного фруктами з корзини)
1 хлопчик: 
Таврійська осінь.                                              
Помітні зміни в листі.                           
Красується калина                                  
В червоному намисті.                          
Вже яблука достигли                            
Червоні й жовтобокі                               
Складають обережно їх                                   
В корзини неглибокі.                            
Збирають груші, айву                            
 виноград янтарний                                 
Пахучий та солодкий                             

На вигляд дуже гарний!  
Достиг кавун на сонці,      
А поряд – жовта диня.
Лежить собі, пишається:       
Вона ж бо – господиня!                
Усе спішать зібрати:
Картоплю, помідори,    
Капусту, сині, перець   
Поки тепло надворі.   
Наш край Таврійський щедрий  
Родючий і багатий.  
Люблю його безмежно,
Люблю його безмежно,
Бо край наш благодатний. 

(В.Нижеголенко)

4-а дівчинка:
Наступила осінь,                                              
Промайнуло літо,                                         
На полях і в гаї                                    
Стало сумовито.   
Птахи відлетіли,       
Стали дні коротші,      
Сонечка не видно.                                
Темні, темні ночі.

Осінь: Молодці! А тепер прийшов час розіграти святкову лотерею. Підходьте до мене по черзі.

(Діти ласують садовиною з кошика Осені)

Осінь: Ось і скінчилося наше свято, таке веселе і багате. До зустрічі в наступному році!

НАРОДНІ СВЯТА

Виховний захід з народознавства

для учнів 2 – 4 класів

Зал святково прикрашений у національному стилі. На видному місці – стіл накритий вишитими рушниками, серветками, гілочками верби, малюнками та листівками на великодню тематику. На столі велика таріль з писанками і паскою.

Ведуча: Любі, діти! Ви знаєте, що в українського народу побутують чудові звичаї та традиції, які передаються з покоління в покоління. Ці традиції стосуються святкування народних українських свят. Давайте з вами пригадаємо, які народні свята ви знаєте. Вірно, Стрітення, Благовіщення, Великдень, Різдво,  Свят – вечір, Миколи, Покрова, Жнива, Спаса, Маковія, Купала, Трійця та інші.        На сьогоднішньому святі ми поговоримо про деякі з цих народних свят. В різні пори року святкують різні свята.

         Зима: Коляда, Щедрий Вечір, Новий рік (Свято Василя), Водохреща, Різдво.

Весна: Великдень.

         Літо: Проводи, Купала.

         Осінь: Маковій, Спас.

Дівчинка: Саме з весною приходить в нашу оселю найголовніше свято християн – Пасха, або Великдень.

         Ведуча: Відгадайте загадки:

1.                У бочці два тіста, а не змішуються?

2.                У фарбах катається, до церкви збирається.

Вірно , діти – це писанки. Виконувалися писанки здебільшого в п’ятницю, перед Великоднем.

2 дівчинка: Після Великодня наступає інше свято Івана Купала.

    Свято Івана Купала – це день літнього сонцевороту 24 червня за старим календарем, або 7 липня – за новим. Як народне свято Купало відбувається з багатьма своєрідними обрядами та піснями.

         1 учень: З давніх-давен в Україні дівчата та хлопці виходять Ії села з радісними співами, розкладають вогнища, танцюють біля нього й стрибають через вогонь.

2 учень:               Три місяці ясних – три молодці красних. Купало!

                                     Грало сонечко на Івана.

                                     Три зірочки ясних – три дівоньки красних. Купало!

                                      Грало сонечко на Івана.

Ведуча: 12 липня – день святих Петра і Павла. В цей час у багатьох районах України починаються жнива.

3 учень: Святий Петро за плугом ходить,

Святий Павло волоньки водить…

4 учень: Наступне чудове свято українського народу – це Обжинки. Святкування закінчення жнив, закінчення збирання урожаю – це давня добра традиція.

3 дівчинка: Косарики танцювали,

                   Дівчата – снопи в’язали.

                   Як прийшов лану кінець,

                   Гуртом заплели вінець.

Ведуча: Ось і закінчилося наше свято. Я вважаю, діти, що ви запам’ятаєте ці народні свята й будете їх вшановувати.

ПОДОРОЖ ДО КРАЇНИ ВВІЧЛИВОСТІ ТА ДОБРОТИ

Виховний захід для учнів 1 класу

Вчитель: Малята, сьогодні  на вас чекає подорож до Країни Ввічливості та Доброти. Перш ніж відправлятися до подорожі, що ми з вами повинні зробити? (Привітатися). Отже, давайте привітаємось .
                    Треба дружно привітатись: "Добрий день".
                    Дружно, голосно сказати:
                    "Добрий день".
                    Вліво, вправо поверніться,

                    Туди-сюди посміхніться,
                    "Добрий день" - 3 рази.
Діти! Ми отримали листа від професора Будьласки. Він залишив нам карту Країни Доброти та Ввічливості, а також листа до вас. Чи бажаєте ви помандрувати до цієї країни? Як же туди дістатися? Про це ми дізнаємося із листа професора Будьласки.
Бібліотекар: "Любі діти! Шлях у мою країну буде нелегким. Його треба подолати і підтримати один одного. Сподіваюся, ви зможете одержати ключі від країни Доброти та Ввічливості (ключі намальовані на цупкому папері і розрізані на 6 частин). На кожній зупинці та станції ви будете отримувати частини ключів, які в кінці зможете скласти у ключ від країни Ввічливості та Доброти".
Отже, відправляємося у подорож (звучить фонограма поїзда).
Гра "Поїзд" (Проводить вчитель)
І. Першою нашою зупинкою є "Словник чемної людини". Малята, ви знаєте ввічливі слова? Тоді ось яке вас чекає завдання. Вам потрібно скласти словник. (Всі слова, які говорять діти, записуються у великий словник).
Молодці! Вийшов гарний словник. Сподіваюся, ви будете завжди користуватися ним. (Діти отримують першу частину ключа). Хором читають словник. (Звучить фонограма руху поїзда).
ІІ. Наступна зупинка "Містечко вихованих людей". О, та тут побував хуліган. Він переплутав усі їхні правила і життя зіпсувалося, усе тепер переплуталося.
Діти, допоможемо жителям цього містечка виправити помилки?
Речення із помилками:
1. Проходити на своє місце у кінотеатрі треба спиною до тих, хто сидить.
2. Чемний хлопчик завжди смикає дівчаток за коси.
3. Ввічливі діти ніколи не поступаються місцем старшим.
4. Виховані діти обгортку від цукерки кидають на тротуар.
5. Усі діти переходять вулицю на червоне світло світлофора.
6. Виховані хлопчики завжди лазять по деревах.
7. Дівчатка витирають руки об сукню.
(Діти виправляють речення, отримують частину ключа).
Бібліотекар: Я впевнена, що всі команди і далі будуть виконувати завдання. Запам'ятайте, щоб люди вас поважали, слухали, дотримуйтеся золотого правила:"Відноситися до людей треба так, як би ви хотіли, щоб ставилися до вас". (Звучить музика, мандруємо далі).
Вчитель: Давайте хором прочитаємо написані правила.
Правила:
- Не поспішай першим сісти за стіл.
- Не розмовляй під час їжі.
- Не перебивай того. Хто говорить.
- Не показуй пальцями на інших.
- Не забудь зняти шапку, коли заходиш у приміщення.
- Поступайся місцем людям похилого віку.
- Не забудь вибачитися, якщо ти когось штовхнув.
Звучить свисток.
ІІІ. А зараз на нашому шляху "Семафор ввічливості".
Бібліотекар: І тепер залежить тільки від вас, малята, чи дозволить він вам рухатися далі. Червоний колір - забороняю, зелений - дозволяю. У вас на столі лежать сигнальні картки червоного та зеленого кольору. Я зачитаю репліки, а ви повинні сказати: де правильно поступають діти, а де ні. Якщо правильно - зелений, не правильно - червоний.
1 учень: Дайте мені хлібину, - звертається хлопчик у магазині до продавця (червана).
2 учень:  Вибачте, будь ласка, я штовхнула вас ненавмисно, - каже дівчина в автобусі (зелена).
3 учень: Покличте до телефону Марину (червона).
1 учениця:  Я трохи порвала цю книжку, підклейте її самі. - Сказала дівчинка бібліотекарю (червона).
2 учениця: Люба бабуся! Я із задоволенням тобі допоможу (зелений).
Бібліотекар:  Молодці! Ви добре справилися із завданням. Семафор показує зелене світло і ми вирушаємо далі.
(Звучить фонограма руху поїзда).
ІV.  Станція "Скринька народної мудрості".

Вчитель: Наступна наша зупинка "Скринька народної мудрості". О, тут трапилася пригода! Діти, розсипалася скринька народної мудрості, вам треба буде її скласти. (Діти у конверті отримують завдання - із слів скласти прислів'я та приказки).
1 команда.
Тяжко тому жити, хто не хоче робити.
Що хата має, тим і приймає.
2 команда.
Чим багаті, тим і раді.
Слова щирого вітання дорожчі за частування.
3 команда.
Аби руки та охота, буде зроблена робота.
Лінивому все ніколи.
4 команда.
Бджола мала, а й та працює.
Землю прикрашає сонце, а людину - праця.
5 команда.
Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
Добре в світі тому, хто працьовитий.
6 команда.
Не радій чужому горю.
Якщо ввічливо попросиш, завжди дадуть.
7 команда.
Ввічливих і лагідних скрізь шанують.
Маленька праця краща за велике безділля.
(Звучить музика).
Вчитель: Діти, подивіться, чи повністю склали ви свої ключі. Так, тепер ви маєте ключі від Країни Ввічливості та Доброти, ми можемо відімкнути її для себе. Молодці діти, ви здолали всі перешкоди, пройшли складний, нелегкий шлях і тепер ви жителі цієї країни, це значить, що всі ви отримуєте звання ввічливих, вихованих, добрих, охайних.