Советы родителям

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКАМ

1.                Не навчайте того, з чим ви самі необізнані. Для правильного виховання дитини треба знати її вікові та індивідуальні особливості.

2.                Не сприймайте дитину як свою власність, не ростить її для себе. Ваша мета – виростити її для життя серед людей.

3.                Довіряйте дитині. Пояснюйте, що вона робить краще, а не гірше. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

4.                Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.

5.                Будьте терплячими. Ваша нетерплячість – ознака слабкості, демонстрація вашої невпевненості  у собі.

6.                Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам’ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов’язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.

7.                Потурбуйтесь про те, аби ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від розпоряджень, наказів, зауважень. Нехай вона вчиться розпоряджатися собою.

8.                Виключить із своєї практики вислів: «Роби, якщо я наказав!» Замініть цю форму вимоги на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це принесе тобі користь». Дитина має звикнути до того, що діяти треба не за наказом, а тому, що це доцільно, потрібно для когось.

9.                Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви незадоволені, а й про  те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше оволодіти азами батьківської мудрості.

10.           Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати: «Мені ніколи її любити». Ми виховуємо своїх дітей прикладом власного життя, власною системою цінностей, виховуємо своєю присутністю і відсутністю, виразом обличчя, звичним тоном спілкування з людьми, облаштуванням квартири, ставленням до праці та дозвілля. Тож давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо їх і бажаємо їм щастя.

Правила пользования Интернетом для детей

Прежде чем позволять своим детям выходить в Интернет без вашего контроля, составьте вместе с ними правила, которых они должны будут придерживаться.

1.

Убедите своих детей делиться с вами впечатлениями от работы в Интернете. Путешествуйте в Интернете вместе с детьми.

2.

Научите детей доверять интуиции. Если что-нибудь в Интернете будет вызывать у них психологический дискомфорт, пусть дети рассказывают вам об этом.

3.

Если ваши дети общаются в чатах, пользуются программами мгновенной передачи сообщений, играют в сетевые игры или занимаются в Интернете чем-то другим, что требует указания идентификационного имени пользователя, помогите им выбрать это имя и убедитесь в том, что оно не содержит никакой личной информации.

4.

Запретите своим детям сообщать другим пользователям Интернета адрес, номер телефона и другую личную информацию, в том числе номер школы и любимые места для игр.

5.

Объясните детям, что нравственные принципы в Интернете и реальной жизни одинаковы.

6.

Научите детей уважать других пользователей Интернета. Разъясните детям, что при переходе в виртуальный мир нормы поведения нисколько не изменяются.

7.

Добейтесь от детей уважения к собственности других пользователей Интернета. Расскажите детям, что незаконное копирование продуктов труда других людей, в том числе музыки, видеоигр и других программ, почти не отличается от воровства в магазине.

8.

Убедите детей в том, что они не должны встречаться с интернет-друзьями лично. Скажите, что интернет-друзья могут на самом деле быть не теми, за кого они себя выдают.

9.

Объясните детям, что верить всему, что они видят или читают в Интернете, нельзя. Скажите им, что при наличии сомнений в правдивости какой-то информации им следует обратиться за советом к вам.

10.

Контролируйте действия своих детей в Интернете с помощью специализированного программного обеспечения. Средства родительского контроля помогают блокировать вредные материалы, следить за тем, какие веб-узлы посещают ваши дети, и узнавать, что они там делают.


Правила работы в сети Интернет

http://libr-sch-2.moy.su/publ/iz_opyta_raboty_bibliotekarja/v_pomoshh_uchitelju/pravila_raboty_v_seti_internet/33-1-0-816

Рекомендации родителям по безопасности работы в интернете детей от 7 до 8 лет

http://libr-sch-2.moy.su/publ/iz_opyta_raboty_bibliotekarja/v_pomoshh_uchitelju/rekomendacii_roditeljam/33-1-0-817



Рекомендации родителям по безопасности работы в интернете детей от 9 до 12 лет

http://libr-sch-2.moy.su/publ/iz_opyta_raboty_bibliotekarja/v_pomoshh_uchitelju/rekomendacii_roditeljam/33-1-0-818

Рекомендации родителям по безопасности работы в интернете детей от 13 до 17 лет

http://libr-sch-2.moy.su/publ/iz_opyta_raboty_bibliotekarja/v_pomoshh_uchitelju/rekomendacii_roditeljam/33-1-0-819

ПЕРЕТВОРІТЬ ЧИТАННЯ НА ЗАХОПЛЕННЯ

Перша принципова позиція, яку потрібно засвоїти старанним батькам це обставина, що місце читання як елемент способу життя в ціннісному колі сім’ї має незрівнянно більше значення для становлення майбутнього, ніж будь-яке найвишуканіше спеціалізоване заняття з дитиною.

         Цінність книги і мотив читання – це основний із факторів, які регулюють діяльність. Жоден учитель не в змозі вплинути на дитину більше, ніж сім’я і родичі, які читають.

         Наступна аксіома ще доступніша: ніяке, навіть дуже швидке читання  дитини не може вплинути на її становлення більше, ніж читання дитині дорослими. Тому, замість того, щоб мучити дитину: «Я сказала, іди і читай», - батьки повинні читати їй самі. Мама витратить не це менше зусиль, ніж на спонукання до самостійного читання і контроль, а всього десять-двадцять хвилин на день принесе більше користі, ніж щоденне двогодинне  самостійне читання не лише під примусом, а навіть і за власним бажанням дитини. Чому так? Річ у тому, що самостійне читання не дає такої якості розумової й образної активності, яка виникає під час прослуховування дитиною добре інтонованої, емоційної оповіді дорослого. Повільний, заблокований напругою очей і артикуляцією процес у великих порціях формує стійкі динамічні стереотипи, які все життя негативно впливатимуть на інтелектуальну діяльність. Окрім того, читання дорослого створює потужний образно-фантазійний потік.

         Перехід від образного переживання слова, яке звучить, до образного переживання слова графічного можуть здійснити ще до школи батьки, якщо вони дотримуватимуться досить простих правил.

         Основне правило – досвід слухання повинен бути значним. Якщо в дитини ще не вихований своєрідний автоматизм – чую, а отже й бачу, - то виникнення феномена ейдетичного читання не є гарантованим. А значення такого читання для розвитку інтелекту і креативності важко буде порівняти. Батьки, які забезпечили дитині психологічний плацдарм для формування образного читання, по суті подарували їй щонайменше талант.

         Таким чином, значний досвід образного бачення подій книги і їх переживання, нагромаджений у процесі слухання казок, історій на ніч ) до речі найкращий час і місце) повинен бути «прив’язаним» до рядка, до графічного образу думки, навіть не слова.

         Та все ж у домашніх умовах цього можна досягнути навіть природнішим і простішим шляхом, ніж під час шкільних уроків. Мамо, тато, бабуся, сестра або брат читають малюку цікаву книгу, завжди  нову для нього, при цьому поступово дитина все частіше і частіше опиняється перед книгою. Наприклад, сидячі на колінах у дорослого.

         Мама читає, пальцем показуючи слово, рядок, речення, яке звучить, і робить це досить довго, щоб у дитини склалися стійкі ідентифікаційні автоматизми. Потім робить те саме, узявши дитячу руку своєю, водячи по рядках пальчиком малюка. Зрештою, дочекавшись, коли малюк скаже: «Мама, я сам», - продовжує читати йому, стежачи за тим, щоб той не загубив рядка.

         Темп поступово збільшується до оптимального, складність художніх текстів теж зростає. Найперші кроки переходу від слухання до читання зі звуковим орієнтиром найлегше реалізувати на віршованому матеріалі, де рядки чітко окреслені. Можна повернутися до добре знайомих віршів, які дитина знає напам’ять.

         Продовження роботи в тому ж режимі неминуче призводить до того, що навичка розуміння графічного тексту автоматизується і дитина починає випереджати найшвидший темп читання дорослого, дитину можна «відпустити» в самостійне плавання.

         У такий спосіб без особливих зусиль можна ще до школи не тільки сформувати стійку навичку ідентифікації мовлення, яке звучить, і мовлення письмового, а навіть розвинути навичку читання очима.

Добре, коли дитина читає… Спрага знань, інтерес до нового, прагнення прекрасного – все це втамовується дитячим читанням, яке справді можна назвати рушієм загального розвитку. А якщо дитина не читає, або читає мало – це обмежує її розвиток настільки, що роки подальшого життя не можуть заповнити порожнечу душі.

         Дитяче читання відіграє велику роль у подальшому житті. Книга, прочитана в дитинстві, залишається в пам’яті майже на все життя і впливає на подальший розвиток дітей. Із книг діти беруть певне світорозуміння, книги виробляють у них певні норми поведінки. Якщо дитина подружиться з книгою на все життя, то матиме широкий світогляд, різнобічні й глибокі знання.

         Дітям легше прищепити любов до читання, ніж дорослим. Найсприятливіші умови для вироблення гарних звичок – у ранньому віці. Звикнути до книжки з малоліття – це не тільки полегшити собі подальше життя, а й зробити його цікавим, насиченим. І ніякий телевізор чи відео тут не суперники.

         Насолода, яку малюк отримує від казки, прочитаної перед сном, допомагає розвинути позитивне ставлення до читання.

ЯК ПЕРЕТВОРИТИ ЧИТАННЯ НА ЗАДОВОЛЕННЯ

§  Частіше ходіть до бібліотеки.

§  Передплатіть хороший дитячий журнал.

§  Більше читайте дитині.

§  Подавайте власний приклад, нехай дитина частіше бачить, як ви самі читаєте книжку, газету чи журнал.

§  Даруйте дитині книжки.

§  Відведіть дитині полицю чи шухляду для найулюбленіших видань.

§  Беріть книжку в подорож. Від цього вона стане ще цікавішою.

§  Не уникайте всіх «Чому?», «Що?», «Коли?».

§  Не залишайте нічого нез’ясованим.

§  Читайте в будь-який час, коли вам зручно.